У квітні 1632 року митрополит Петро Могила заснував Києво-Могилянську колегію, що пізніше отримала статус академії.
Список її видатних випускників вражає. Розповідаємо вам про п'ятьох із них.
Я мав честь ходити коридорами "Києво-Могилянської академії"де до мене ходили мандрівний філософ Григорій Сковорода, гетьмани Павло Полуботок і Пилип Орлик, російський вчений Михайло Ломоносов, поет Петро Гулак-Артемовський, композитор Артемій Ведель. За всі часи існування зі стін "Могилянки" вийшли видатні політики, громадські діячі, науковці, поети. Саме могилянська спільнота стояла на початках двох визначальних подій в історії сучасної України: Помаранчевої революції та Революції Гідності. І саме цьому навчальному закладу вдалося пережити часи, здавалося би, повного забуття і відродитися в новій іпостасі разом з Українською державою, тим самим підтвердивши свій девіз: "Час плинний – "Києво-Могилянська академія вічна!"
Років 15 тому в одному з лекційних залів ми з Юрієм Іллєнко презентували одну з його книг, я тоді знімав відомого маестро на відео і чув ті пророчі слова про майбетнє незалежної України і почулось мені тоді що устами Брія Іллєнко мовить Григорій Сковорода. Багато незвичного моі.жна почути в цих стінах як і те, що тут студенти особливі.
Студенти НаУКМА жартують, що "Могилянка" - це не просто університет. Це - особливий стан душі. Це, коли можна - і навіть треба - сперечатися на парах з викладачами, коли на День академії сувеніри купують не за гривні, а за "Брюхи" - унікальну "валюту", на якій зображений перший президент Брюховецький, коли охоронець корпусу чи продавчиня в їдальні стають майже членами сім’ї, коли їх знають в обличчя і по імені. "Києво-Могилянська академія" - це те місце, де можна певною мірою сховатися від світу, аби він тебе не спіймав.
Петро Олар
