
Без цієї групи не обходиться жодний культурологічний захід у Посольстві України в Італії. Крім того, італійцям вже добре відомі творчі вечори Eka Project в арт-кафе та клубах Флоренції, а завдяки засновниці та солістці гурту наша бандура звучить на відомих італійських музичних фестивалях. Після здобуття музичної освіти в Україні Катерина більше відома, власне, під сценічним псевдонімом Eka, переїхала до Італії. Дівчина належить до нової української діаспори, яка ставить перед собою непросту мету — популяризувати та розвивати українську культуру в Європі та світі. Наразі Eka активно готує свій сольний альбом. Ось-ось у Флоренції під її керівництвом розпочне роботу музична школа гри на бандурі. «День» вирішив розпитати лідера гурту Eka Project про його становлення, основну публіку, а також про сприйняття бандури як музичного інструменту на Апеннінському півострові.
— Eka Project можна назвати міжнародним гуртом, який об'єднала українська бандура. Як вона виникла?
— Ідея проекту зародилася кілька років тому, коли я знайшла свій творчий шлях та жанр, у якому дуже хотіла працювати та розвиватися. Це world music або, як мені ще подобається його називати, ethno fusion. У цьому жанрі мікшуються народні музичні традиції різних країн із сучасною музикою.
В даний час у групі, крім бандури, є cajon-перкусія, яка народилася в Перу, та бас-гітара. На перкусії грає талановитий Марсіне Перейра – бразилець, а на бас-гітарі – Сімоне Деллісанті з гарячого півдня Італії. Таким чином, ми даємо зрозуміти слухачеві, що музика — це міжнародна мова, яка не потребує перекладу, і що культури різних народів мають багато схожого, що всіх нас об'єднує.
Звичайно, основа нашого репертуару – українські пісні, до яких додаємо латинські ритми та італійський темперамент. Але ми також любимо експериментувати з італійськими тарантелами, які у супроводі бандури звучать дуже екзотично. У нас у репертуарі й відомі світові хіти, яким додаємо трохи етнічного стилю. Ми хочемо привернути увагу кожного слухача до такого незвичайного інструменту в Італії як бандура. Так, почувши відомі мотиви, наприклад Hotel California Eagles або English in New York Sting на бандурі, люди сприймають цей народний інструмент зовсім по-іншому, по-сучасному.
— Кого можна назвати основною вашою публікою тут, в Італії? Адже для італійців бандура це щось абсолютно нове.
- Я виступаю як сама, так і з тріо. Останнім часом мене запрошують до різних місць — це і клуби, і мистецькі виставки, і фестивалі, і весілля, і церемонії у церкві, театри та дні народження, корпоративні свята та урочисті заходи в Українському Посольстві та Консульстві. Словом, усюди, де є місце музиці.
Звичайно, наша основна публіка — це українці. Так і має бути. Але багато прихильників і серед італійців та іноземців. Маю сказати, що для українців бандура — це ностальгія, повага до своїх традицій та до свого коріння, а для іноземців — щось нове, незвичайне, цікаве. Бандура допомагає мені популяризувати тут не лише українську музику, а й наші традиції та історію загалом. Я завжди з великим задоволенням розповідаю історію цього інструменту. Коли мене питають, чому я обрала саме цей інструмент, відповідаю, що бандура – це не інструмент, це стиль життя. Загалом, слухачам подобається, перш за все, мелодійність і тембр бандури, кажуть, дуже розслаблює та надихає.
— У наш час бандуру вважають архаїчним, застарілим музичним інструментом. В Україні дуже мало таких гуртів, як ваша. На вашу думку, як можна популяризувати таку музику?
— Нині в Україні народжуються нові музичні проекти, де використовують бандуру у сучасному стилі. Цьому, очевидно, сприяли останні трагічні події в Україні, які розбудили в українцях потребу пізнавати свою культуру та традиції, а з цим і музику.
Думаю, те, що я роблю, — це один із правильних шляхів популяризації української музики у світі. Потрібно не просто більше виступати, а й знайомити іноземців із нашою культурою, пояснюючи, хто ми й звідки. Цього року я відкриваю школу гри на бандурі, до якої запрошую дітей українців та дітей «змішаних» сімей. Вже зараз маю кілька діток з італійських сімей, які теж зацікавилися нашою бандурою і приходитимуть на уроки. До речі, у навчанні планую використовувати так званий кольоровий метод, який розробила моя викладачка музики. Майже дітей навчають музиці, використовуючи кольорові ілюстрації, фантазію, ігрові прийоми. Звичайно, уроки будуть проводитися і українською, і італійською мовами. Думаю, це добрий спосіб інтегрувати нашу музику в італійську культуру.
«My name is Ukraine» — це дебютний авторський альбом співачки, музикантки, авторки пісень та композиторки EKA. Жива концертна презентація відбулася в Лондоні 16 листопада 2024 року на борту круїзного корабля під час подорожі Темзою.
Міжнародна аудиторія, яка відвідала концерт, змогла не лише насолодитися чарівною музикою й піснями, а й скуштувати страви української кухні та побачити головні лондонські визначні пам’ятки під час річкової прогулянки.
Презентація цього альбому проходила під патронатом Посольства України у Великій Британії. Серед гостей були представники різноманітних гуманітарних і культурних організацій, журналісти, блогери, інфлюенсери, музиканти й митці, бізнесмени, а також дипломати — зокрема Консул України в Італії та Консул України в Домініканській Республіці.
Eka презентувала цей альбом разом зі своїм гуртом EKA I BANDURA — це барвиста скрипка та сопілка, ритмічні барабани, бас-гітара та рок-електрогітара. Тексти пісень, написані українською та англійською мовами, присвячені Україні, її народові, вірі, силі духу, надії та єдності.
Музика та гармонія зазнали впливу різних світових музичних культур, а також жанрів — рок, поп, фанк, блюз. У центрі звучання — бандура, український народний інструмент із 64 струнами, який Eka майстерно використовує в його сучасному звучанні. Її голос — це поєднання барвистого етнічного співу з сучасними мотивами.
Пориньте у магічний світ EKA I BANDURA та її бачення України крізь призму бандури!
Оригінальні аудіозаписи можна знайти на всіх основних міжнародних музичних платформах за посиланням:
https://orcd.co/my_name_is_ukraine
Склад гурту:
EKA — бандура, вокал
Vasyl Grynkiv — скрипка
Nazar Lekh — сопілка
Alex Zalasar — гітара
Matheus Nova — бас-гітара
Marcinho Pereira — ударні
Valeriy Kornienko — звукорежисер
Відеопродакшн: METTEL STUDIO
Відеомейкер: Vinsent Mettel
Р.С. Пане Валеррій ЗАЛУЖНИЙ, Вельмишановний Посол, Генерал, знайдіть час хоч у нас на порталі подивіться як в Лондоні радіють що УКРАЇНА Є, БУЛА І БУДЕ ! СЛАВА УКРАЇНІ.
Підготував Петро Олар, - кінорежисер . Ваші думки висловлюйте в наших стоінках соцмереж, Дякую...