Народна майстриня Марія Петрів разом із донечкою поділилися таємницями приготування сирних коників
11 Січня, 2022
Народна майстриня Марія Петрів разом із донечкою Христиною поділилися таємницями приготування сирних коників. Саме у селі Брустури, що на Косівщині, в родині майстрині з покоління в покоління передають цей стародавній гуцульський промисел: виготовлення фігурок з розігрітого сиру. А ще навчають усіх, спробувала свої сили і наша Ольга Гриців.
Марія Петрів живе у селі Брустури і вже багато років робить сирні коники разом із дочкою та чоловіком.
Скільки потрібно молока та чому гуцули готують саме коників? Хто їх купує та на які свята? Аби зрозуміти, як сирні коники сприймають поза Гуцульщиною, ми вирішили провести невеликий експеримент і попросили кількох людей різних професій спробувати коника із заплющеними очима та вгадати що це.
Марія Петрів живе у селі Брустури і вже багато років робить сирні коники разом із дочкою та чоловіком. Скільки потрібно молока та чому гуцули готують саме коників? Хто їх купує та на які свята? Аби зрозуміти, як сирні коники сприймають поза Гуцульщиною, ми вирішили провести невеликий експеримент і попросили кількох людей різних професій спробувати коника із заплющеними очима та вгадати що це.
Адреса:Петрів Марія Іванівна
с. Брустури, Косівський район тел. +38 (03478) 5-95-26, 098 26 26 005, 097 84 57 559 Організовує майстер класи по виготовленню сирних коників
Марія Іванівна – одна з небагатьох майстринь, яка ще зберегла традицію виготовлення сирних коників. Вона виліплює не лише маленькі фігурки, а й великих коників, осідланих людьми зі зброєю, баранчиків, оленів, пташок, калачики та навіть людські фігурки. Фігурки з сиру зберігають залишки давньої символіки певних свят, обрядів та звичаїв, привертають щастя, добро, багате і довге життя. Тому сирні коники освячують, викладають на стіл, під образи, решту роздають на радість дітям. Їх прикрашають кольоровими узорами.
Для іграшок використовують свіжий сир із коров’ячого молока. Щоб його виготовити, в тепле молоко, щоб закисло, додають «гляг» – загусле молоко зі шлунка ягнятка чи телятка. Тоді утворюється текучий і водночас в’язкий сир. Його треба покраяти на шматки та кинути в киплячу воду, одразу вихопити звідти і швидко зліпити фігурку. Зліплену іграшку кидають у розчин солі, аби матеріал закріпився. Від сольової концентрації і залежить стійкість фігурки.
Марія Іванівна є учасницею різноманітних виставок, фестивалів, на яких проводить майстер-класи.
Роботи майстрині зберігаються в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського.
