Олег Драч : Живи на повну але не спіши, на все свій Час і кожному своє.

10 Січня, 2025  

Сьогодні. Дивне слово, яке ми звикло промовляємо щодня у мить свого теперішнього часу, розсуваючи уявою цю мить на двадцять чотири години свого існування від півночі до півночі. Сьогодні. Це не зараз. Сьогодні має свій відрізок часу. Сьогодні має майбутнє і минуле. І це не завтра і не вчора. Сьогодні нам багато обіцяє розправляючи нам плечі і так само заперечує, стискаючи нам наше дихання страхами, від чого ми сутулимося і сумуємо. Але сьогодні завжди є таким, яким його ми творимо впродовж сьогодні. Ми маємо шанс зробити своє сьогодні добрим і мудрим. Завтра може бути різним. Там завжди існують варіанти, а Вчора не змінити вже ніяк. Воно назавжди залишається як слід залишений тобою на піску, бо все що станеш виправляти, народить лиш нові відбитки часу, до яких як не вертайся вже не упіймаєш у Сьогодні. Буває часто що снуємо все по колу намагаючись поправити чи виправити те що вже давно не надається до ремонту. Отак з усім що маємо в своєму ми сьогодні, чи то справи, чи то речі, чи то люди і стосунки. Щораз Сьогодні треба починати знов і знов, немов спочатку, націлившись у намірі здобути те, що не вдалось здобути Вчора. Для того і створили ми календарі, плануючи своє майбутнє маленькими відрізками пунктирного Сьогодні. Таке життя. Хтось перебуває у Вчорашнім, хтось у Завтрашнім, не бачачи чим є Сьогодні, той момент, що зветься Зараз. Бо так по правді кажучи, існує лиш оте «Тепер і Тут» - момент, коли ми робимо свій вибір від якого до нас приходить бачення нового Завтра і старого Вчора вже не такими як були вони ще мить тому назад. Який же чарівник той Майстер Хронос, що пожирає кожного із нас у мить незнану й неочікувану, але приречену з моменту нашої появи наяву у цім лічильнику можливостей, обов'язків, спокус та прав. Так проминає те, що звемо ми Життям. Хоч більшість з нас і не живе його зовсім, а лиш існує як в консерві власних переконань, бо так нам легше витерпіть всі наші муки і радісніше зустрічати несподіваную мить, що зветься Щастям. Мисливцями і орачами, сіячами Завтрашніх врожаїв втреноване очікування чуда робить наш Сьогодні найціннішим Днем. Живи на повну але не спіши, на все свій Час і кожному своє.

magnifiermenuchevron-down linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram