Україна - це українці
Підтримати
Підтримати

Папа Франциск: Ми як розділені брати однієї матері, які повинні знайти порозуміння

7 Грудня, 2021


Папа Франциск повернувся до Ватикану. Під час перельоту з Афін до Риму він традиційно поспілкувався з журналістами, а після приземлення здійснив прощу до базиліки Santa Maria Magiore.
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Підсумки подорожі, мігранти, братерство з православними, майбутня зустріч з Московським патріархом, справа Паризького Архиєпископа. Думками про ці та інші теми Папа Франциск ділився, спілкуючись із журналістами під час перельоту з Афін до Риму.

В понеділок, 6 грудня 2021 р., завершилася його 35-та Апостольська подорож, яка включала відвідини Кіпру та Греції. Приземлившись о 12:50 місцевого часу в римському міжнародному аеропорту Чампіно, Святіший Отець, згідно зі звичаєм, перед поверненням до Ватикану відвідав базиліку Пресвятої Марії, щоби подякувати Небесній Матері за Її супровід і за успішний перебіг подорожі.

Пробачення і дорога до єдності
Під час завершального етапу подорожі Папа дотримався й іншого звичаю, відповівши на запитання журналістів із супроводу. Першими, як завжди, поставили свої запитання представники приймаючих країн. Журналіст із кіпріотського телебачення, підкресливши сміливість прохання Папи про пробачення у православних, запитував про те, що планує Ватикан у справі поєднання між католицтвом і православ’ям, про спільне відзначення 1700 річчя першого вселенського собору у 2025 році та про нещодавно обговорюваний у медіа документ, в якому йшлося про уникнення в комунікації ЄС використання слова «Різдво».

Святіший Отець зазначив, що причиною того, що нам важко просити пробачення, є «дух самодостатності». В цьому контексті він знову нагадав, що Бог ніколи не втомлюється прощати, це ми втомлюємося просити пробачення. «І коли не просимо прощення в Бога, то годі уявити собі, що проситимемо його в ближніх», – сказав Папа, зауваживши, що у брата просити прощення важче, бо це включає почуття сорому, впокорення. Однак, цього потрібно в сучасному світі, і тому він відчував потребу «просити пробачення за поділи, принаймні за ті, до яких ми причинилися». Щодо прямування до єдності, то Єпископ Риму підкреслив дорогу синодальності, що означає прямувати разом, почути одні одних.

Кожна країна має особливості
Натомість, згадані дебати навколо Різдва Папа назвав «анахронізмом», адже протягом історії чимало диктатур хотіли це зробити і що йдеться про «моду на розбавлений лаїцизм». Однак, це «не спрацювало протягом історії». Євросоюз, натомість, повинен взяти до рук ідеали батьків-засновників, якими були ідеали єдності, але не допускаючи ідеологічних колонізацій, що може призвести до поділу між країнами та до поразки європейського проекту.

«Європейський Союз повинен шанувати кожну країну, різноманітність країн, а не шукати уодноманітнення. Я думаю, що він цього не зробить, це не було його наміром», – сказав Святіший Отець, підкреслюючи, що «кожна країна має свої особливості», але також «кожна країна відкрита на інші країни». Потрібно бути пильними, щоби єдність шанувала окремішність кожної країни і щоб не стати рушієм ідеологічної колонізації.

Загрози перед демократією
Журналістка із Греції, в світлі промови Папи під час зустрічі з представниками влади в Афінах, коли той говорив про занепад демократій, просила прокоментувати, які саме країни він мав на увазі і що може сказати лідерам, які декларують себе побожними християнами, але підтримують недемократичні політики та цінності.

Папа Франциск підкреслив, що «демократія є скарбом цивілізації і його треба оберігати», також і «демократію інших». На його думку, сьогодні перед демократією стоять дві загрози. Першою є популізм, адже й нацизм був великим популізмом, який, нібито захищаючи народні цінності, зумів знищити демократичне життя і перетворитися в жорстоку диктатуру. Перед сьогоднішніми урядами, і правими, і лівими, лежить спокуса скотитися в популізм, що не має нічого спільного з «вільним вираженням народів». З іншого боку, до послаблення демократії прямуємо тоді, коли приносяться в жертву національні цінності, прямуючи до своєрідної «імперії», наднаціонального уряду.

Як реагувати на міграцію
Представник Німецького Прес-Агентства зупинився на темі міграції, згадуючи також і про схід Європи та колючий дріт. Чого Папа очікує від таких країн як Польща, Росія чи від Німеччини з її новим урядом? За словами Святішого Отця, сьогодні «існує мода на стіни чи на колючий дріт». «Перше, що я сказав на це: подумай про час, коли ти сам був мігрантом і тобі не дозволяли в’їхати. Ти колись хотів втекти зі своєї землі, а тепер ти хочеш будувати стіни», – мовив він, підкресливши, що той, хто будує стіни, «втрачає сенс історії, власної історії». За його словами, за тими, хто будує стіни, стоїть досвід власного поневолення…

Папа додав, що кожен уряд має право сказати, що має ті чи інші можливості для прийняття мігрантів. Але мігрантів слід приймати, супроводити, підтримати та інтегрувати. Й коли уряд не може прийняти певну кількість, повинен вести діалог з іншими країнами, щоби розділити цей тягар. Важливо, за його словами, щоб прийняття супроводжувалося інтеграцією, а не ґеттизацією, яка може привести до загрозливих явищ. «Не є легко приймати мігрантів, вирішувати проблему міграції, але якщо ми її не вирішимо, то ризикуємо привести до загибелі цивілізації», – наголосив Святіший Отець.

У цьому контексті Папа ще раз звернув увагу на трагедію тих мігрантів, які потрапляють у руки трафікантів, які відбирають у них всі гроші та перевозять човнами. А коли їх завертають назад, то вони знову потрапляють у руки трафікантів, опиняючись у рабстві. «Тож подібно то того, як не можна просто прийняти мігранта і залишити його на себе самого, але слід супроводжувати його, підтримувати та інтегрувати, так само і в тому випадку, коли відсилається мігранта назад, його потрібно супроводити, підтримати та інтегрувати в його країні, не покидати його на лівійському березі. Бо це – жорстокість», – наголосив Святіший Отець.
Інтерпретувати події згідно з критеріями того, а не нашого часу
Представниця французького видання запитувала про значення нещодавнього рапорту про випадки сексуальних зловживань представників духовенства проти неповнолітніх, оприлюдненого у Франції, та про поспішність у прийнятті відставки Паризького Архиєпископа.
Щодо рапорту, який охоплює період за 70 попередніх років, Папа вказав на необхідність бути обережними в інтерпретуванні даних, застосовуючи герменевтику тієї епохи, а не нашої. Те, як певне явище переживалося та сприймалося в одній епосі не відповідає тому, як це сприймається тепер, хоча не перестає бути «звірством», як наприклад, рабство. Випадки сексуальних зловживань є звірством, також і ті, які траплялися 70 чи 100 років тому. Однак, завжди потрібно «інтерпретувати, застосовуючи герменевтику того часу». Коли йдеться про випадки зловживань, то раніше підхід до проблеми полягав у приховуванні, але такий самий, на жаль, застосовується у великій кількості сімей, у кварталах… Ми ж кажемо ні, це не слід покривати.

Жертва пустослів’я
Говорячи про ситуацію з архиєпископом Мішелем Опеті, повідомлення про зречення якого надійшло на початку подорожі, Святіший Отець назвав його жертвою балачок і пустослів’я. Що він скоїв такого серйозного, щоб мусіти подавати у відставку? Якщо не знаємо, про що йдеться, то не маємо права засуджувати, бо так хтось може стати жертвою громадської думку, пліткування.

Папа зауважив, що цей ієрарх був обвинувачений у прогріхах проти шостої заповіді, в незначних речах, як от нерозсудливі дотики в стосунку до секретарки. «Це є гріхом, але не найсерйознішим гріхом, бо гріхи проти тіла не є найважчими гріхами. Найважчими є ті, які мають “непорочніший вигляд”: гордість і ненависть», – сказав Святіший Отець, зазначивши, що Опеті є грішником, як і Папа є грішником, як і святий Петро був грішником, але на якому Христос заснував Свою Церкву… Як же Церква тих часів прийняла єпископа-грішника, який відрікся Христа? Бо була «нормальною Церквою, яка вміла почуватися грішницею, була покірною Церквою». Наша ж Церква, за словами Папи, «не призвичаєна мати єпископа-грішника», вдаючи, ніби він є святим, у той час, як насправді всі ми є грішниками. Однак, коли «плітки розростаються, то відбирають у тебе славу», і він більше не зможе управляти, «не через гріх, який є таким як твій або мій», а через людські плітки. Саме це стало причиною прийняття прохання про зречення.

Ми повинні разом прямувати до єдності
Покликаючись на зустрічі Папи Франциска з православними першоієрархами, журналістка російського агентства «ІТАР-ТАСС» запитувала про майбутню зустріч з патріархом Кірілом, про те, які є спільні проекти і які труднощі. Відповідаючи, Єпископ Риму зауважив, що ця зустріч не є далеким горизонтом, і що наступного тижня має приїхати митрополит Іларіон, щоб узгодити деталі можливої зустрічі.

«Патріарх має вирушити в подорож, можливо, у Фінляндію, позаяк, я завжди готовий поїхати до Москви, щоби вести діалог із братом. Щоби вести діалог з братом, не потрібні протоколи, чи це йдеться про православного брата, що зветься Кіріл, чи Хризостом, чи Єронім», – мовив Святіший Отець, додаючи, що під час цих зустрічей речі говорять у вічі, але по-братньому. Йдеться про братів, які «належать до тієї самої матері, матері-Церкви, але трохи поділилися, деякі через спадщину, деякі через історію, яка їх розділила». «Але ми повинні старатися прямувати разом, трудитися і долати шлях у єдності та задля єдності. Я вдячний Єронімові, Хризостомові та всім патріархам, які поділяють це бажання прямувати разом вперед», – додав Папа, зауваживши, що доки богослови шукають вирішення для подолання існуючих перешкод, ми вже можемо працювати і молитися разом.

Джерело:https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2021-12/rozmova-papy-iz-zhurnalistamy-na-bortu-litaka.html?fbclid=IwAR0z4b-tBgrwN3HfMgwi4dgOWNt0zc5dxQolKrtK7ypd6ryHY9A_UL9wErg

Україна - це українці
Ми у європейських країнах - це великий резерв для піднесення України в світі і дієва дапомога діаспорі дистанційно бути в українському середовищі.
Підтримати
© Радіо Українська хвиля з Європи - All Rights Reserved
menuchevron-down linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram