"І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь" (Т. Шевченко)
Покоління теперішніх дідусів та бабусь навчалися в радянських школах, де домінували ідеологія та спотворена історія. Їхні діти навчалися вже в незалежній Україні, коли почали відкривати правдиві сторінки історії та імена тих, кого вбивав імперський режим, кого засуджували й забороняли. А вже їхнім дітям відкрилася справжня можливість пізнати історію та її героїв, які боролися за вільну та гідну для українців державу.
Виховання національної гідності. Саме з цього слід починати побудову суверенної України. Без любові до народних святинь, без вивчення мови та без збереження культури рідного народу наш край буде просто територією, а ми — безпам’ятними, без роду і племені.
Але війна порушила мирні плани юних українців: зруйновані школи, багато дітей зі сходу України вимушено переїхали до європейських країн. Постало багато викликів: спочатку дистанційне навчання, потім подолання мовних бар’єрів і навчання у школах країн тимчасового проживання.
Проте навіть тут українські діти знаходять те, що допоможе їм у майбутньому: вони мають змогу на власні очі побачити стандарти західного суспільства. Але ми також повинні допомагати нашим школярам отримувати освіту, яка забезпечить їм як сильну загальноосвітню базу, так і формування важливих цінностей і навичок для сучасного світу. Важливо, щоб сьогоднішні школярі, де б вони не навчалися, мали здатність аналізувати інформацію, розуміти її контекст, протидіяти дезінформації та бути активними громадянами, здатними робити незалежні й зважені висновки.
Учні мають вивчати основи прав людини, демократії, етики, відповідальності перед суспільством, розуміти принципи плюралізму й бути свідомими учасниками демократичних процесів. Важливим є опанування англійської та інших європейських мов для зручної комунікації, міжнародного співробітництва й обміну досвідом. Варто розвивати сучасні технічні навички, адже технології мають значний вплив на економіку та суспільне життя в західних країнах. Розширення кругозору через вивчення літератури, музики, образотворчого мистецтва та розуміння інших культур, водночас поширюючи нашу багату українську культуру, є обов’язковим.
Сучасні західні суспільства цінують екологічну свідомість, тому важливо навчати дітей розуміти глобальні екологічні проблеми й відповідально ставитися до природи. Розуміння власної історії в контексті світової, а також інтеграція знань про інші культури й актуальні геополітичні питання сприяє кращій орієнтації у світі та розвитку толерантності.
Така освіта формуватиме всебічно розвинених особистостей, які зможуть сприяти економічному, соціальному та культурному прогресу країни, інтегруючи Україну у світову спільноту.
Щоб до кінця зрозуміти суть і те, що відрізняє західне суспільство від незахідного, варто вивчати філософів, які заклали дух західної цивілізації. Вже в Україні перекладено твори видатних мислителів, що сформували цю ідеологію, яку ми вважаємо взірцевою. В наших школах поки що не вивчають цих авторів. Тож пройдемося коротко по головних ідеях цих філософів.
Про моральне і добре писав Томас Гоббс (1588–1679) — англійський філософ, один із найважливіших представників політичної думки Нового часу. Його ідеї значно вплинули на розвиток політичної філософії, зокрема на концепції держави, суспільного договору та правління. Найвідоміша його праця — Левіафан (1651), у якій він обґрунтовує теорію абсолютної влади як необхідну для забезпечення порядку і безпеки в суспільстві.
Зекономимо ваш час і замість переказу книги відразу наведемо основні висновки. За Гоббсом, може суспільство могло би жити без держави, але що як інше суспільство організує свою державу і піде на нас війною? Щоб захиститися від війни і навернення у рабство ворожою державою, нам необхідно мати власну державу. З цим все зрозуміло. Але, що як наша власна держава забажає піти війною проти власного народу щоб навернути у рабство власний народ? Виявляється, своя держава теж несе небезпеку. А оскільки без власної держави прийде ворожа, то взагалі відмовитись від держави не виходить. Щоб власна держава не гнобила власний народ, її треба тримати заковану у ланцюги, як небезпечного монстра – Левіафана. Отже книга вчить що громадяни мають захищати свої права від зазіхань влади, а ще книга вчить, що це морально і добре.
Джон Локк (1632–1704) — англійський філософ і теоретик права, один з основоположників класичного лібералізму. Його ідеї значно вплинули на розвиток західної політичної філософії, зокрема на концепції прав людини, урядування та освіти. Він є автором таких важливих праць, як Два трактати про правління та Дослід про людське розуміння.
В книзі сучасною мовою пояснюється наступне: не держава, не король (і не президент) створив людину. Людина створена Богом, Природою, Всесвітом – коротше кажучи чимось вищим за владу. Отже самоочевидно що людина народжується вільною і повністю належить сама собі. Тому держава не має права навертати людину в рабство чи кріпацтво. Пригнічення громадян державою є аморальним і огидним, тож моральний обов’язок кожної доброї людини – боротися з цим явищем та захищати свої природою данні невід’ємні права.
Адам Сміт (1723–1790) — шотландський економіст і філософ, вважається батьком сучасної економічної теорії та одним із засновників класичної економіки. Його праця Дослідження про природу і причини багатства народів(1776) є основоположною для розуміння ринкової економіки та вільного ринку.
Книга дуже простою мовою пояснює, як працює економіка. Уявіть фермера 300 років тому. Вранці він збирає врожай, потім готує собі їжу, потім шиє одяг, будує будинок, виготовляє залізні інструменти. Мало того що все це треба вміти робити, так ще й час доби має лише 24 години! Одразу стає очевидним, що розподіл праці між фермерами, шевцями, ковалями, та іншими фахівцями призведе до збільшення продуктивності праці. Фахівці не витрачають час на перемикання між задачами; вони мають змогу вдосконалювати свої навички; їм вигідно вкладати гроші в якісні інструменти, які вони будуть використовувати не один раз. Але коли ефективний фермер отримає багато мішків врожаю, а ефективний коваль отримає багато цвя͏́хів і підков – що робити з надлишками? До того ж, не можна просто з’їсти всі товари. Логіка підказує що треба мати змогу продати надлишки і купити потрібні предмети. Таким чином виявляється що для самої можливості розподілити працю між спеціалістами необхідно мати вільний ринок, вільну систему торгівлі.
Як бачимо є знання – яке допомагає жити, а є таке – що лише заважає, бо вчить неправильним моральним установкам. Отже, всупереч ворожій пропаганді, ми ламаємо пам’ятники московитським писакам, і просто звільняємо місце для пам’ятників справжнім мислителям. А ще, глибше вивчаємо свою справжню спадщину.
Петро Олар – кінорежисер
