Вербна неділя - одне з найважливіших християнських свят. Воно передує Великодню та відзначається за тиждень до нього.
На який день припадає Вербна неділя у 2025 році
Вербна неділя відзначає вхід Ісуса Христа до Єрусалима, коли люди вітали його, стелячи на дорозі пальмові гілки. В Україні пальмові гілки "трансформувались" у вербові, оскільки верба є символом відродження та оновлення.
Традиційно у цей день віряни приносять до церкви гілочки верби для освячення, після чого легенько торкаються одне одного промовляючи: "Не я б'ю - верба б'є. Віднині за тиждень Великдень". Після цього освячені гілочки зберігають удома як оберіг.
Такий звичай не просто нагадує про події, що відбулися більше двох тисячоліть тому, але й має глибокий символічний зміст. Оскільки гілля верби є символом оновлення життя, Вербна неділя нагадує людям про те, що вони, як і рослина, можуть "оживати" після важких періодів у житті, змінюючись та розвиваючись, завдяки вірі в Бога та підтримці близьких.
Крім того, віття верби символізують єдність і спільноту, тож Вербна неділя нагадує про те, що християни мають бути світлом, яке освітлює темряву світу та допомагає змінити його на краще - підтримуючи одне одного у труднощах та ділячись радістю у спільній молитві й служінні.
Вербна неділя є шостою неділею Великого посту та продовжується Страсним тижнем - періодом особливих богослужінь та підготовки до Світлого Христового Воскресіння (Великодня).Цього року Вербна неділя припадає на 13 квітня.
Чому українці освячують саме вербу?
Українська традиція святкування Входу Ісуса Христа до Єрусалима пов’язана із використанням вербових гілок замість пальмових, які не притаманні нашому регіону через кліматичні особливості. Вербові гілки стали справжнім символом свята і додали унікального колориту.
У різних країнах та народів існують власні традиції й назви для Вербної неділі, яка символізує початок Страсного тижня. Наприклад, у поляків це свято відоме як «Palmowa Niedziela», хоча для освячення вони використовують також вербові гілки, а не пальми. Жителі Балканського регіону освячують гілки кизилу. Тож, кожна культура використовує символи, які є символами весняного розквіту і життя.
Весняне пробудження та відновлення природи після зими сприймалось у давні часи, як образ воскресіння та нового життя. Все, що зеленіло та розквітало — символізувало життя, плодючість і майбутній збір врожаю. Вербні гілки вважалися магічними, їх приносились в домівки як обереги від лиха та хвороб.
Верба є символом весняного пробудження природи. Її зелені гілочки, які починають розпускатися як раз перед Великоднем, означають оновлення, життєву силу і новий початок після зими.
Верба має особливе значення для українців і вважається тотемним деревом, що символізує національну витривалість. Це дерево відоме своєю силою і вмінням рости там, де інші рослини не можуть. Українці вшановують вербу не лише як рослину, а і як символ духовного оновлення і спокою.
Традиції свята
Основною традицією цього свята є освячення вербових гілок у храмах. Віряни приносять з собою вербові гілки, які потім освячуються священником під час богослужіння. Важливо брати саме молоді та здорові гілочки, адже вони стануть оберегом, символом перемоги життя над смертю, тобто віри у Воскресіння.
Після освячення вербові гілки зберігаються у домі протягом року. Вони можуть прикрашати іконостас або інші частини домашнього простору, гілочки мають захищати від лиха та принести благословення у дім. У цей день важливо згадати своїх рідних і близьких у молитвах, особливо тих, хто хворіє або потребує допомоги.
Крім того, існує обряд «биття» домочадців освяченою вербою. Так, вербовою гілкою легенько постукають по тілу і промовляють: «Не я б’ю — верба б’є, за тиждень Великдень, недалечко червоне яєчко!»
Цей своєрідний ритуал є засобом забезпечення здоров’я та добробуту для кожного члена родини. Люди вірять, що такий «обхід» освяченою вербою допомагає відлякувати негативну енергію та принести благословення.
Чи вплинула зміна церковного календаря на дату свята
З 1 вересня 2023 року Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) перейшли на новоюліанський календар. З огляду на це дати всіх неперехідних свят (з нерухомими датами) змістились на 13 днів раніше.
Водночас Вербна неділя (Вхід Господній в Єрусалим) є дванадесятим перехідним святом. Тобто її дата може припадати на різні дні - змінюватись залежно від дати Великодня (адже відзначається за тиждень до нього).
При цьому для обчислення дати Світлого Христового Воскресіння всі християни користуються таким правилом: Великдень відзначають у першу неділю після першого повного місяця, який настає після дня весняного рівнодення (21 березня).
Раніше у ПЦУ пояснювали, що дата святкування Великодня є спільною і для тих, хто дотримується старого (юліанського) церковного календаря, і для тих, хто живе за новим (новоюліанським).
"Адже календарна традиція щодо обчислення Пасхалії є загальною для всіх Помісних Православних Церков", - уточнили у ПЦУ.
Водночас православні та католики використовують для розрахунку дати Великодня різні пасхалії, тому не завжди святкують цю важливу подію в один день (востаннє всі християни відзначали торжество разом 16 квітня 2017 року).
Хоча цього року дата Світлого Христового Воскресіння співпадає для всіх християн - Великдень українці відзначатимуть у неділю, 20 квітня.
Вербна неділя 2025: якого числа та чи змінилась дата через новий церковний календарВеликдень в Україні у 2025 році (скриншот: pomisna.info/tserkva/kalendar)
Отже, підсумовуючи вищесказане робимо висновок, що перехід Церкви на новоюліанський календар не вплинув на дату Вербної неділі (оскільки її святкування до нього не "прив'язується" і залежить безпосередньо від дати Великодня).
Нагадаємо, за словами глави Української греко-католицької церкви (УГКЦ) і Верховного архієпископа Києво-Галицького - Блаженнійшого Святослава - реформа календаря в Україні досі повністю не закінчилась, адже ще "є питання реформи пасхалії" та спільного святкування Великодня.
Папа Римський Франциск під час проповіді 25 січня 2025 року (з нагоди відзначення Навернення святого Павла) закликав християн з усього світу встановити єдину дату святкування Світлого Христового Воскресіння - Великодня.
Дещо згодом Вселенський патріарх Варфоломій повідомив, що сучасний світ стає дедалі більш роз'єднаним і сказав, чи готовий до діалогу з Ватиканом.
При підготовці матеріалу було використано такі джерела: Православний церковний календар новоюліанський 2025, прес-служба Православної Церкви України, Wikipedia.
