Ці люди, мої друзі на жаль не привітають нового чи старого мера Нерінги Світлої памяті Арунас, що вже за межою вічності, та мої українські друзіАнатолій Гайдамака, якого Литва захистила від війни і Іван Марчук чиї виставки і сьогодні дивують світ. Так вийшло що лище я можу затти.елефонувати, невідомо чи буде відповідь, але я хочу провести паралелі і сказати пря мо українцям, ви зробили правильно з територіальними громадами їх інші мають старостати.сі мало і вибира/ть голову громади інколи і 10 сіл, а всі інші є старости. В литовському маштабі це економия в мільйони євро. Україна зараз воює за свою Землю, за незалежність та Свободу, а ще долає корупцію. В Литві мир і все по-іншому.
В своєму житті я 15 років , як журналіст працював у Сала Стампа Ватикану, представляв інтереси преси та радіо України
Цього виповнюється 10 років, як живу і творю в Литві. Офіційно акредитований журналіст Київського прес клубу, спільно з яким я організував незалежне українське інтернет радіо та портал «Українська хвиля з Європи». Коли створювали не міг навіть уявити, що така хвиля біженців від війни вимушено переселиться в Європу.
І ось реалії 2023 року, я знову у Ватикані в Сала Стампа, чекаю на зустріч з литовським архиєпископом і чомусь згадав Литву. Вирішив зателефонувати трьом своїм литовським друзям і поговорити про вибори мерів в Литві, тим більше що багатьох можливо, як повернусь в Литву будуть колишні. Та зараз не проте і навіть не порали якого мера чекає Литва, зокрема Нерінга, яка по кількості постійного населення майже рівна населенню Ватикану, лиш з маленькими уточненнями у Ватикані немає школи, в Нерінгі залишилась одна де на 100 учнів з яких 40 українських біженців . І ось я на виборах в Литві, правда слідкую за ними з готелю та у розмовах з таксистом і тими хто має право вибирати місцеву владу.
До речі з часу коли я в Литві багато чого змінилось, як у Туареге так і в Нерінгі. Особливо впало в очі, що влада стала захищеною від народу, десь більше року встановили замки що потрапити до тих кого вибрали неможливо. Ні не до мера чи інших як в Україні кажуть слуг народу, а то навіть і до рядової секретарки. Треба записуватись а ще знати телефон за яким дзвонити. А якщо взяти наприклад журналіста міжнародника для прикладу з України, що у статі хоче подякувати рядовим литовцям за допомогу і розуміння в якому стані зараз біженці від війни, то мушу дзвонити , а потім ще двом, трьом працівникам розповідати яке видання представляю показувати офіційну акредитацію в Литовській Республіці пояснити що люблю Литву і є лауреатом премії Чюрльоніса...
Мій давній друг Сігітас Канцевічус, також на цих виборах потенційно міг стати мером Таураге, але я знав моє бажання привітати його не здійснене? З дуже простих причин бо старий мер є досить молодим і виступав серед старшоклисників, а ще немалий штат держлужбовців, яким він дав роботу, в цілому багато факторів для прикладу у місті де населення 3000 жителів , де половина на вибори не прийде, а інша половина що прийде стали друзями, є вчителями, та іншими комунальниками для яких робота перш за все робота, а до влади далеко й можна обійтись , адже багато послуг є в мера вигляді. Кажуть що може японія створить електроного мера.
,
Тоді мені вже не скажуть мер занятий, або по французськв Вже нема... А коли зустрічав діючого мера Таураге на обіді і вітався з ним і пробував домовитись про зустріч, мабуть він здогадувався , що маю друзів серед опозиції і дуже поспішав. Та сьогодні є нові реалії – Вибори і як сказав мені таксист, що працює тут давно і все та всіх знає, але на вибори не ходить, бо не має віри, що місцеве самоуправління може щось змінити це такий собі театр демократії. Цього року на сцену цього театру вийшов прекрасний фотограф і режисер Сігітас Канцявічюс в команді Партії Регіонів. Я за довго до виборів попередив щоб не переймали досвід української партії регіонів, яка на сьогодні є забороненою в Україні і яка якраз і превела на українські землі криваву зиму і весну 22, що й до сьогодні продовжується агресією та геноцидом Росії проти українського народу. Для мене особисто сама назва викликала неприємні асоціації, та було вже пізно і слава богу це не клон українськох партії.
Вибори під українським прапором солідарності !
Можливо не доречним проводити асоціації виборів в Литві з українськими, По перше не побачили жодного поліцейського, не більше 7 представників виборчої комісії і з 15 години за 30 хвилин на виборчу дільницю прийшло 10-15 людей. В Украхні за цей час в селі з населенням 3-5 тисяч мешканців в чергах було б 150-200 людей.
Виборча дільниця в школі. Міста Таураге
Загалом у списках виборців на муніципальних та мерських виборах зареєстровано майже 2,39 млн осіб. Частина з них уже висловила свою волю шляхом попереднього голосування, а також на спеціальних пунктах у лікарнях, будинках для людей похилого віку, в армії та місцях позбавлення волі. Літні виборці та виборці з недугами мали змогу голосувати вдома. На цих виборах терміном чотири роки обираються 1 498 членів рад самоврядувань і 60 мерів. За даними Головної виборчої комісії, на ці мандати претендують 13 797 кандидатів, 433 із них прагнуть отримати посади мерів.
У виборах муніципальних рад та мерів беруть участь 16 політичних партій та 32 політичні комітети, загалом ці політичні організації на цих виборах висувають 467 списків кандидатів. За посади мерів також планують боротися 10 самовисуванців. На сайті ЦВК планується опублікувати анкети кандидатів, декларації про майно, доходи, особисті інтереси та інші дані осіб, які балотуються в муніципальні ради та мери.
Взагалі то місцеві вибори в литві проходять без зайвого ажіотажу зі скромною рекламою, а претенденти на мерське крісло в ніч після виборів майже не сплять бо десь там підраховують голоси.
Одному з кандидатів Сігітасу Канцявічусу можна було б не хвилюватись, його знають як молодь так і старші. Багато хто з тих що віддають голоси не раз аплодували його таланту, він публічна людина як на сцені так і дні радості. Вже багато років режисує міжнародний фестиваль «Лірика серпня» де беруть участь й українці.
В Нерінгі , де мають право голосу майже стільки людей як жителів Ватикану вибори проходили ще спокійніше. Так склалось що там мери приходять надовго. За всю історію незалежної литві їх можна перерахувати на пальцях... Найбільш яскравий слід та пам'ять залишив Стасіс Мікеліс Stasys Mikelis) який помітно змінив вигляд курорту Нерінга, але його відхід за межу вічності, не дав йому завершити задумане. Та депутатами стали син Довідас і є надія, що скоро справу славного дідуся продовжить його внук Геркус.
Чи змінять щось в житі Литви ці вибори. Влади що є найближче до людей. Чи цей партійний бюрократизм не заважає демократичним перемінам та покращенню життя в такій невеликій країні Європи.
Головне що кожна громада має ідею як достойно жити і будувати для своїх дітей та внуків достойне життя. А влада мала б виступати як наймані менеджери для виконання цих мрій та планів. І щоб не було так як є коли меншість вибирає мера, а інша частина яка не взяла участь у виборах пожинає свої та чужі помилки, мабуть треба піти іншим шляхом. Вибрати в громадах в ранзі довірених осіб тобто депутатів тих, що є виразниками інтересів цієї спільноті , а також цілої громади. А вже тоді цих представників у день виборів закрити у одній залі , та щоб обов’язково був димохід та пічка для бюлетенів.
І вже тоді ці кандидати між собою домовляються та вирішують хто краще виконає цю програму замовлення від народу для влади. І таємно вибриють кращого. Голосуватимуть до тих пір поки майбутній мер не набере більше третини голосів. Для виборців та регіону це буде вигідно і краще, бо та еліта яка передала йому свій голос першою запитає чому не виконує домовленостей і нашої, а нам даної народом довіри. А у Ватикані впродовж століть це відбувається так:
Обрання Папи відбувається на Конклаві, в якому беруть участь кардинали з правом голосу. Сьогодні це 117 кардиналів. Але як це все відбувається? Обрання Папи відбувається на Конклаві, в якому беруть участь кардинали з правом голосу. Термін Конклав походить від двох латинських слів cum clave «під ключем», оскільки кардинали-електи під час обрання нового єпископа Рима перебувають в повній ізоляції від зовнішнього світу. Процедура Конклаву була встановлена Папою Григорієм Х у 1274 році. Папа Павло VI зменшив кількість кардиналів-електів до 120 у 1975. Колеfгія кардиналів складається з трьох груп: кардиналів-єпископів (за титулами субурбікарних єпархій біля Рима), кардиналів- пресвітерів (за титулами древніх римських храмів) та кардиналів-дияконів (за титулами римських дияконій). Титули кардинала мають також глави деяких Східних Католицьких Церков. Оскільки Римський єпископ є не тільки главою Римської єпархії, Латинської Церкви, але і цілої Католицької Церкви, то главам Східних Католицьких Церков таким чином (через надання титулу кардинала Римської Церкви) надається змога брати участь у виборах Папи. Колегія кардиналів також є керівним органом Католицької Церкви в період sede vacante, тобто тоді, коли папський престол є вільним.
Голосування за нового понтифіка відбуваються чотири рази на день, двічі вранці і
двічі ввечері (Окрім першого дня, коли є тільки одне голосування). Процес кожного
голосуваня триває від двох до трьох годин. Для того, щоб бути обраним Папою,
кандидат повинен набрати 2/3 голосів конклаву. Якщо ніхто не зміг набрати
необхідної кількості голосів, то після 34 голосування Конклав обирає нового
понтифіка з-поміж двох осіб, які набрали найбільшу кількість голосів на
останньому голосуванні. Ті, за кого голосують в цьому випадку, вже не можуть
брати участь в голосуванні. Кожен кардинал-елект зобовязаний брати участь у
всіх голосуваннях.
Петро Олар – кінорежисер з ЛИ’ТВИ
