Україна - це українці
Підтримати
Підтримати

Микола Сядристий. Його знають, як того, хто підкував блоху. Проте майже усе своє життя майстер зі світовим ім’ям вивчає історію. Під його “мікроскопом” було те, що хвилювало цілий світ, чим жили мільярди людей. Він викриває те, що більш ніж сімдесят років ховали від очей народу – радянський комуністичний режим.
Нещодавно Микола Сергійович випустив уже третю книжку, присвячену правителям-тиранам. У ній автор, спираючись на секретні архіви, розповідає про диктаторські режими Леніна, Гітлера та Муссоліні. Він доводить, що не було жодної різниці у політичній технології цих вождів. Своїми викриттями, а також думками про те, що чекає українців у майбутньому, майстер вирішив поділитися і з читачами “Українського інтересу”.

Зайшовши до музею мікромініатюр Сядристого у Лаврі, неможливо було не помітити кількість книжок на його столі. Більшість із них – праці “великих тиранів”, література про радянську владу й Третій рейх.
“От на Хрещатику багато років стояв пам’ятник Леніну. Я йшов і думав: хто він такий, що йому тут пам’ятник поставили? Я почав його досліджувати і побачив, що він три рази посилав війська в Україну. А Муравйов, за його наказом, за два тижні перед Маріїнським палацом розстріляв 5 тисяч чоловік. А вони йому пам’ятник поставили…”, – розпочав нашу розмову Микола Сядристий.
Викриваючи тиранічні режими він вивчив 40 тисяч сторінок праць Маркса, 44 тисячі сторінок цитат Леніна, майже 12 тисяч сторінок Гітлера і так само Муссоліні. “Читаючи їх думки, здається, що Муссоліні та Гітлер були членами радянської комуністичної партії. Тут криється технологія зла”, – говорить автор.
Книжку “Близнюки-браття” Микола Сергійович написав російською, щоб з нею могли ознайомитися й мешканці Росії. У ній зібрана вся “гола правда”, про яку люди не мають уявлення.
Аналізуючи думки найжорстокіших тиранів минулого століття, іноді здається, що історія продовжується. “Путін робить те ж саме, що колись робив Гітлер”, – зазначає Сядристий. Німецький фюрер говорив: “Мы возьмем себе южную часть Украины, особенно Крым, и сделаем ее исключительно немецкой колонией. Не будет вреда в вытеснении населения из тех мест, где оно проживает сейчас“. Але у Гітлера це залишилося лише у планах.

Автор наголошує на тому, що Гітлер, як і Муссоліні, були послідовниками Леніна. “Ленин обожал Муссолини, гражданская жена которого Анжелика Балабанова была помощницей Ленина в Москве по заграничным связям“. У Радянському Союзі змінювали назви міст на імена відомих більшовиків: Кіровоград, Свердловськ, Куйбишев, Ленінград. Те саме робив і німецький диктатор: “На восточных территориях я заменю славянские географические наименования на немецкие. Например, Крым может называться Готенланд“.
Вивчаючи диктаторські режими, Сядристий перечитав більше ста тисяч сторінок цитат вождів. Фото: Український інтерес/Аліна Коломієць
Гітлер та Геббельс, створюючи “тисячолітній рейх”, який проіснував лише 12 років, детально вивчали Маркса і Леніна. А Ульянов (Ленін), у свою чергу, зазначав: “Учитесь у немца его дисциплине, иначе мы – погибший народ и вечно будем лежать в рабстве”.

Наводячи слова “кровавих вождів”, Микола Сергійович говорить, що сучасна молодь повинна цікавитися політикою, адже нею можна керувати. Так, Ленін хотів зробити школу “орудием диктатуры пролетариата“, а Гітлер планував виростити молодь “перед которой содрогнется мир, молодежь резкую, требовательную и жестокую“.

Історик наголошує, що до України Ленін, як і всі його послідовники, завжди ставився цинічно. Це доводять, в першу чергу, штучно створені голодомори. Автор цитує Леніна: “Запасы хлеба на Украине гигантские. Взять все сразу нельзя“.

Книжка “Близнюки-браття” ілюструє те, як за допомогою політичних ігрищ вербували мільйони людей, перетворюючи їх на масу, здатну бездумно виконувати накази.

Так, на думку Сядристого, Україні потрібен диктатор-демократ, який буде жорстким, але справедливим: “Він повинен зробити так, як зробив колись сінгапурський Президент Лі Куан Ю. Він створив сильну податкову поліцію. І якщо бізнесмен чесно добився багатства, то він повинен сумлінно платити податки. Для чого? А для того, щоб в Сінгапурі прибирали сміття, давали зарплату водіям та прибиральникам, які мало заробляють”.

Митець говорить, що у суспільстві кожна професія є важливою. Незалежно хто це: людина, яка робить літаки, пише книги чи прибирає сміття.
Микола Сядристий – всесвітньо відомий майстер мікромініатюри, який майже все своє життя вивчає диктаторські режими.
А от про майбутнє Микола Сергійович говорить обережно. За його прогнозами, у 2025 році має статися щось надзвичайно важливе для усього світу. Він пояснює це тим, що всі ми залежимо від сонця, а там кожні 12 років відбуваються вибухи. Так, під час цих вибухів завжди трапляються якісь революційні події: 1905 рік – революція в Росії, 1917-й – насильницьке захоплення влади, 1929 – “велика депресія” і так далі.

Миколу Сядристого знають, насамперед, як засновника жанру мікромініатюри. Проте він робить титанічний вклад в світову історію. Під його “мікроскопом” було те, що колись хвилювало половину земної кулі, те, чим жили мільярди людей. І я дуже сподіваюся, що скоро ми зможемо прочитати його наступну викривальну книжку про трагедію ХХ століття, в якому комуно-фашистські режими знищили 150 мільйонів людських життів.

Фото: Український інтерес/Аліна Коломієць


Роботи українця можна легко помістити у сірникову коробку.
Українець Микола Сядристий визнаний кращим мініатюристом світу. Причому його творіння мініатюрами не назвеш, довелося вигадати слово мікромініатюри.
Раніше вінцем майстерності вважали підковування блохи. Сядристий зробив це ще на початку кар'єри, а далі вправність зростала настільки, що розум відмовлявся вірити своїм очам.

До прикладу, найменша у світі книжка "Кобзар" легко поміщається у звичайній букві. При цьому тут 12 сторінок з малюнками.


Звичайний папір для такої справи не годився — підходили тільки найтонша синтетична плівка і пелюстки безсмертника. А на цих кадрах автор гортає її навіть не голкою, а загостреною волосиною.

Сядристому завжди подобалось експериментувати з матеріалами. Акварельні портрети з'являлись на зернятках груші та яблука. Барельєф оперної співачки Крушельницької – на кісточці вишні.

Найважче було спочатку його діяльності, бо потрібних інструментів навіть не існувало. До прикладу, таких, якими можна було просвердлити волосину, а потім відполірувати її. Чи держака, яким би можна було затиснути деталь завбільшки тисячні долі міліметра.

До прикладу, як у мікромініатюрному замку. Щоб зрозуміти його масштаб, можна уявити 1 кубічний міліметр, так от таких замків у ньому вміститься 50 тисяч.

Це найменший у світі збірний механізм. Робота настільки філігранна, що кожен рух доводилося робити, затамувавши подих, а то й навіть між ударами серця. Особливо в нагоді стало звання майстра з підводного спорту.

З цими роботами українець об'їздив мало не весь світ. На Міжнародній виставці у Монреалі павільйон Радянського союзу запам'ятався найбільше саме мініатюрами українця.

Слава про роботи, ледь помітні неозброєним оком, дійшли й до керівництва Андорри. Так символічно мініатюри Сядристого опинились у крихітній державі.

Втім, найбільша колекція зберігається в Україні, на території Києво-Печерської лаври. І хоча, здається, що людей у 21-му столітті вже неможливо здивувати, відгуки туристів свідчать про протилежне.

Президент Громадської організації «Україна-2050» Евген Чолій виступає у 36-му епізоді «Україна в огні», проєкт створений Українським кризовим медіа центром, Aналітичним центром Українського католицького університету та Громадською організацією «Євроатлантичний курс». Назва епізоду – «Росія вбиває українців: геноцид».

US President Joe Biden called the actions of the Russian army in Ukraine genocide. Earlier this month this position was supported by the Prime Ministers of Canada, UK and Latvia, as well as the Presidents of Colombia and Poland. Genocide is an attempt to destroy a national, ethnic, racial or religious group and is recognised as a crime by the Genocide Convention - an inernational treaty approved by the UN General Assembly and signed by 150 countries after World War II in 1951. International unity in calling Russia’s extermination campaign in Ukraine a genocide should result in increased pressure on the aggressor and encourage passive supporters of peace to help Ukraine protect itself. Ukraine in Flames #36 will talk about the recent attempts by Russia to commit genocide against the Ukrainian people and culture, as well as the consequences of genocide for the world. UKRAINE IN FLAMES project is created by the Ukraine Crisis Media Center, Ukrainian Catholic University's analytical center and NGO "Euroatlantic Course". We are aiming at searching a loud support for Ukraine in the war started by Russia on the 24th of February 2022. If you want to support Ukraine against Russian aggression, check the link with recommendations by Ukraine Crisis Media Center - https://uacrisis.org/en/help-ukraine NGO Euroatlantic Course collects donations to support Ukrainian Army and civilians - https://eac.org.ua/en/main-page/


More Записи for Show: Радіо Українська хвиля з Європи

Плакат литовського фотохудожника Юозаса Валюшайтіса.
МОВЧАТИ про ГОЛОДОМОР треба у молитві при запаленій свічі, споглядаючи колажі, з музею Голодомору в Києві..., які створив автор Меморіалу Анатолій Гайдамака, Народний художник України. Ми попросили його зробити кілька світлин з музею,бо в інтернеті не знайшли на офіційному сайті музею не багатослівно написано про музей, шо: Автор ідеї Меморіального комплексу — Народний художник України Анатолій Гайдамака. Головний архітектор проекту — Юрій Ковальов, скульптори — Микола Обезюк та Петро Дроздовський. Цитати на алеї «Чорних дошок» підібрав Народний художник України Микола Сядристий.
Акт готовності будівлі до експлуатації підписаний 24 грудня 2009 року. Меморіал зданий в експлуатацію 12 липня 2010 року.
В меморіалі Голодомору в Києві в день відкриття були великі пано з архівних фото яких так мало збереглось. І коли я хотів показати Європі через 11 років після удосконалень та доповнень меморіалу, то не знайшов їх на жожному сайті офіційному і неофіційних, попросив автора Меморіалу, який виграв 13 років тому конкурс і творив своїм досвідом творця кращих музеїв світу цю біль українського народу. Я це бачив в музеї ттоді при відкритті, а зараз ці докумети недійсні, не є сучасні, треба зробити музей як в Європі. Шановні Європа не мала і дасть Бог ніколи не матиме таких втрат і такого геноциду проти найменшої країни чи окремої спільноти і нації.Багато країн визнало і засудило це як геноцид,а ми вдосконалюємо біль народу, експозицію яку достатньо раз в житі побачити щоб Пам'ятати Вічно... Дивіться і вибачайте за якість світлин це робочі екскізи художника і автора першої експозиції з якою в мільйонів українців та іноземців пам'тають образ найстрашного геноциду- насильства голодом яке відоме на Землі.

Не маю слів... Мене болить душа за ненароджених і убієнних в 1932-1933 роках і тих, що творили головну житницею Європи...

Україна - це українці
Ми у європейських країнах - це великий резерв для піднесення України в світі і дієва дапомога діаспорі дистанційно бути в українському середовищі.
Підтримати
© Радіо Українська хвиля з Європи - All Rights Reserved
menuchevron-down linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram