Литва сьогодні розділяю біль утрат українців від Голодомору в 1932-1933 роках. Цю щиру молитву читають українською і литовською, наші друзі литовці. Ось ці світлини надіслані Юозасом Валюшайтісом, справжнім україномовним литовцем і патріотом України. А ще коли матріал було поширено в соцмережах. навіть в Росії, то з Італії від Євгенії Шалоти теж надійшла молитовна свічка з міста Терні.


Свічки пам'яті не гаснуть в литовских вікнах щороку коли світ вшановує жертви голодоморів, які створювало НКВД та відомі персони з керівників і творців геноциду і репресів в Україні.

Плакат литовського фотохудожника Юозаса Валюшайтіса.
МОВЧАТИ про ГОЛОДОМОР треба у молитві при запаленій свічі, споглядаючи колажі, з музею Голодомору в Києві..., які створив автор Меморіалу Анатолій Гайдамака, Народний художник України. Ми попросили його зробити кілька світлин з музею,бо в інтернеті не знайшли на офіційному сайті музею не багатослівно написано про музей, шо: Автор ідеї Меморіального комплексу — Народний художник України Анатолій Гайдамака. Головний архітектор проекту — Юрій Ковальов, скульптори — Микола Обезюк та Петро Дроздовський. Цитати на алеї «Чорних дошок» підібрав Народний художник України Микола Сядристий.
Акт готовності будівлі до експлуатації підписаний 24 грудня 2009 року. Меморіал зданий в експлуатацію 12 липня 2010 року.
В меморіалі Голодомору в Києві в день відкриття були великі пано з архівних фото яких так мало збереглось. І коли я хотів показати Європі через 11 років після удосконалень та доповнень меморіалу, то не знайшов їх на жожному сайті офіційному і неофіційних, попросив автора Меморіалу, який виграв 13 років тому конкурс і творив своїм досвідом творця кращих музеїв світу цю біль українського народу. Я це бачив в музеї ттоді при відкритті, а зараз ці докумети недійсні, не є сучасні, треба зробити музей як в Європі. Шановні Європа не мала і дасть Бог ніколи не матиме таких втрат і такого геноциду проти найменшої країни чи окремої спільноти і нації.Багато країн визнало і засудило це як геноцид,а ми вдосконалюємо біль народу, експозицію яку достатньо раз в житі побачити щоб Пам'ятати Вічно... Дивіться і вибачайте за якість світлин це робочі екскізи художника і автора першої експозиції з якою в мільйонів українців та іноземців пам'тають образ найстрашного геноциду- насильства голодом яке відоме на Землі.

Не маю слів... Мене болить душа за ненароджених і убієнних в 1932-1933 роках і тих, що творили головну житницею Європи...

Письменник Олесь Гончар передбачив страшні події ще два десятиліття тому.
Ось який запис він зробив у своєму щоденнику за два роки до своєї смерті:
“Донбас — це ракова пухлина. То відріжте його, киньте в пельку імперії — хай подавляться! Бо метастази задушать всю Україну.
Що дає Донбас нашій духовності, нашій культурі? Ковбасний регіон і ковбасна психологія! Єдину українську школу — й ту зацькували…
Ну, хай нас буде на кілька мільйонів менше, але це буде нація! Ми здатні будем відродитись, увійти в європейську цивілізовану сім’ю.А так ніколи ладу не буде. Буде розбій і вічний шантаж”.

Підготував Остап Савчук за відкритими джерелами інтернету

його величність випадковість та соціальні мережі познайомили мене з чудовою людиною художником постановником багатьох мультиплікаційних фільмів Валентиною Серцовою з Києва. І коли почув що такі талановиті люди не потрібні Держкіно України чи там іншим функціонерам що тіворять сужту у просторі культури, зрозумів настав час творити художню мультиплікацію. Знаєте мені й моїм внучкам надоїли на екранах компютерні страгила. Так захотілось мултфільмів мого дитинства, але в прочитанні сучаних дітей. То що за справу. пані валентина вже долучилась працює а я сьогодні на радіо оголошую тему короткого на 3-5 хвилин мультфільму Вакцина від Жадності, або прививка від жадності. Долучайтесь через Патріон хто чим може. приймаємо сценаріями, музикою, тектстами, в євро, доларах, фунтах, кронах, злотих, гривнях, а рублі тимчасово в нас не приймаються, тільки з однією умовою розглянемо коли хтось передасть всі оптом до одного, транспорт перевезти цей брудний груз в Україну на прививку віл жадібності організуємо.
Разом нас багото і Держкіно зможем подолати, а мультик сотворити й показати. До перемог!
Дивитись: Картини ідеї для нових робіт від Валентини Серцової ( з особистого архіву авторки, художника -постановника мульфільмів) використання ідей, без згоди автора, карається Небом та законами про плагіат, а глядач буде ігнорувати підробки своїм несприйнятям та небажанням дивитисьЮ

Петро Олар -діректор кіностудії АРАТТАФІЛЬМ, продюсер, aratta.web@gmail.com


його величність випадковість та соціальні мережі познайомили мене з чудовою людиною художником постановником багатьох мультиплікаційних фільмів Валентиною Серцовою з Києва. І коли почув що такі талановиті люди не потрібні Держкіно України чи там іншим функціонерам що тіворять сужту у просторі культури, зрозумів настав час творити художню мультиплікацію. Знаєте мені й моїм внучкам надоїли на екранах компютерні страгила. Так захотілось мултфільмів мого дитинства, але в прочитанні сучаних дітей. То що за справу. пані валентина вже долучилась працює а я сьогодні на радіо оголошую тему короткого на 3-5 хвилин мультфільму Вакцина від Жадності, або прививка від жадності. Долучайтесь через Патріон хто чим може. приймаємо сценаріями, музикою, тектстами, в євро, доларах, фунтах, кронах, злотих, гривнях, а рублі тимчасово в нас не приймаються, тільки з однією умовою розглянемо коли хтось передасть всі оптом до одного, транспорт перевезти цей брудний груз в Україну на прививку віл жадібності організуємо.
Разом нас багото і Держкіно зможем подолати, а мультик сотворити й показати. До перемог!
Картини світлини для нових робіт від Валентини Серцової ( з особистого архіву використання ідей без згоди автора карається Небом та законами про плагіат, а глядач буде ігнорувати підробки. У нас оригінал.

Петро Олар -діректор кіностудії АРАТТАФІЛЬМ, продюсер, aratta.web@gmail.com


19 листопада 1997 року відбулась історична подія для України — вперше в історії незалежної країни наш космонавт Леонід Каденюк відправився у відкритий космос. Техно 24 згадує найцікавіші факти з життя нашого легендарного космонавта.

Дитинство та юність Леоніда Каденюка
Леонід Каденюк народився 28 січня 1951 у невеличкому селі Клішківці, на Буковині у інтелігентній сім’ї. Обоє батьків Леоніда були вчителями. Та юний Каденюк не пішов слідами рідних, а обрав кар’єру військового.

Після закінчення середньої школи, у 1967 році, він вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків.

Після закінчення училища, Леонід продовжив розвиватись у сфері авіації. Так, у 1977 році, він закінчив Центр підготовки льотчиків-випробувачів та отримав диплом і кваліфікацію “льотчик-випробувач”. А у 1989 рік він отримав диплом літакобудівного факультету Московського авіаційного інституту.

Загалом, за свою кар’єру пілота Каденюк здійснив політ на понад 50 типах та моделях літаків різного призначення.

Космонавт-випробувач
Ще у 1971 році Каденюк зумів пройти величезний конкурсний відбір та потрапити до загону радянських космонавтів-випробувачів. Він був серед 9 щасливчиків багаторазової космічної системи “Буран”. Протягом двох місяців українець брав участь у відпрацьовуванні зниження та заходження на посадку космічного корабля “Буран”.

У 1977-1979 роках Леонід Каденюк пройшов підготовку і отримав кваліфікацію космонавта-випробувача. Крім того, він здобув унікальні інженерні та льотні навики під час підготовки до космічних польотів. Зокрема, Леонід вивчив космічні кораблі “Союз”, “Союз-ТМ”, “Буран”, орбітальної станції “Салют”, частково орбітальний комплекс “Мир” і американський космічний корабель багаторазового використання Space Shuttle.

У 1990–1992 роках Каденюк пройшов підготовку як командир транспортного корабля “Союз-ТМ”.


Політ у Космос
У червні 1995 року Леоніда Каденюка відібрали у групу астронавтів Національного космічного агентства України. Тодішній президент України Леонід Кучма особисто говорив з чинним американським президентом Білом Клінтоном, домовляючись за політ українця.

З того ж часу розпочалась підготовка до польоту у відкритий космос. Зокрема, Каденюк працював науковим співробітником відділу фітогормонології Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного. Також він пройшов підготовку в NASA як спеціаліст з корисного навантаження.

Цей історичний для України день настав 19 листопада. Тоді перший (і до наших днів єдиний) космонавт незалежної України на кораблі NASA полетів у космос. Каденюк здійснив політ у складі американської команди на шатлі Columbia.

Це був справжній прорив для України. Після цього наша країна по праву могла називатись “космічною державою”.

У космосі Каденюк пробув до 5 грудня. У кожного з космонавтів екіпажу було своє завдання. Українець виконував роль науковця-біолога. Екіпаж проводив експерименти з трьома видами рослин: ріпою, соєю і мохом. Космонавти мали з’ясувати як стан невагомості впливає на ріст та розвиток цих рослин.

Пізніше український космонавт пригадував, що найскладніше у Космосі було спати, адже у стані невагомості людина може заснути на стелі чи стіні. От українець спав на стіні – йому доводилось фіксувати свій спальний мішок шістьма спеціальними кріпленнями.

Саме завдяки Каденюкові український гімн прозвучав у відкритому космосі.

Я був першим, хто полетів у космос із українським прапором і виконав завдання українського уряду. У 1997 році вперше український гімн пролунав у відкритому космосі, – розповів космонавт.

Пізніше, на одне з найпопулярніших питань журналістів “чи не було страшно”, Каденюк лаконічно відповідав “було страшно цікаво”.

“Крім позитивних вражень були й негативні від того, що я побачив – це надзвичайно тоненький прошарок атмосфери, який окутує Землю на фоні чорного Космосу. Мене аж жах якийсь пройняв: невже в такому тоненькому прошарку існує життя… Там розумієш наскільки неправильно живе суспільство. Маю на увазі створення ядерної, хімічної зброї – все це засмічує нашу біосферу”, – пізніше розповів астронавт.

Просвітницька робота
Після повернення на Землю Каденюк не перестав цікавитись космосом. У липні 1999-го він став позаштатним помічником президента Кучми з питань авіації і космонавтики. А у січні 2011 року став радником Прем’єр-міністра України з питань авіації і космонавтики.

Україна - це українці
Ми у європейських країнах - це великий резерв для піднесення України в світі і дієва дапомога діаспорі дистанційно бути в українському середовищі.
Підтримати
© Радіо Українська хвиля з Європи - All Rights Reserved
menuchevron-down linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram