Я колись на Колимі створював фільм"Доля України вишита хрестами" читав їх послання на батьківщину у маленьких вишиванках. То унікальні послання, які розповідали про нелегку долю українцтв у боротьбі за незалежність та Свободу України. Взагалі де б я не побував то там де у світах зустрічав українців майже не бачив таких у кого б не було оберегу вишиваного. І вже не легена, що вишиванка, та ще й створена маминими руками найсильніший оберіг у світі. Якщо задуматись то мабуть вишиванок на землі є більше як українців, якраз в наші часи свято вишиванки спонукало литовців відроджувати і свою давню традицію вишиваного одягу.
Наші бійці,на передовій російська-української війни, не тільки в день вишиванки вдівають ці рукотворні обереги, що з невідомою силою їх захищають навіть боронять від куль заставляють летіти над головами. Вишиванка то нерозгадана піктограма, чи космічна азбука що дивує нас вічно, а зараз квітами й іншими творчими знахідками майстринь.
Одну з них, мою колегу з Буковини, Олену Чайку представлю зараз, вона не тільки вміє гарно писати, а вишиває творчі роботи які є прикрасою музеїв Буковини.
Кожна вишиванка – особлива розповідь про життя, почуття, бажання, обереги, історію.
Як багато давніх сорочкових узорів просяться на полотно! У нашу колективну розповідь про дорогу кожного з нас на українському шляху.
Він народився в Чернівцях 15 років тому. Вже має цікаву й багату біографію. Як і ця барвиста сторінка - проєкт «Буковинська сорочка» виставки «Вишиваний дивотвір» , представлений в чернівецькому Художньому музеї.
Вітаємо українську діаспору з Всесвітнім ДНЕМ ВИШИВАНКИ!
Петро та Ганна Олар
