Петро Олар - журналіст
Професор Джуліо де Ніколаїс д'Аффлітто є спадкоємцем тисячолітньої традиції командування та стратегії , яка нагадує суть відомого девізу Цезаря «Veni, vidi, vici» — швидкість, рішення та перемога. Ми зустрілися з ним у Римі на схилах Колле-Оппіо та поставили йому кілька запитань про його інноваційні «циркулюючі боєприпаси».
Професоре, дедалі частіше говорять про циркуляцію боєприпасів. Що ж це таке?
Баракуючі боєприпаси, також відомі як дрони-камікадзе або баракуючі боєприпаси, – це зброя, яка поєднує можливості спостереження дрона з руйнівною силою ракети. На відміну від традиційних ракет, ці системи можуть зависати над певною територією протягом тривалого періоду, ідентифікувати ціль і лише потім розпочинати атаку. Вони навіть можуть перервати місію, якщо ціль не підтверджена, тим самим зменшуючи ризик побічної шкоди.
Тож це розумна зброя, здатна чекати на потрібний момент?
Саме так. Термін «коло» походить від їхньої поведінки: вони патрулюють місцевість, збирають інформацію в режимі реального часу та, отримавши візуальне або електронне підтвердження, завдають удару з надзвичайною точністю. Це забезпечує величезну тактичну перевагу на полі бою, особливо в міських або складних умовах.
Які країни найбільше інвестують у цю технологію?
Сполучені Штати, безумовно, були одними з перших, хто повірив у це та інтегрував цю зброю у свої оперативні доктрини. Switchblade 300 та потужніший Switchblade 600, обидва від AeroVironment, є одними з найвідоміших моделей: легкі, портативні та ідеальні для швидких операцій. Також є Phoenix Ghost, розроблений для місій тривалої дії, та Coyote Block 3 від Raytheon, який також використовується для захисту від безпілотників.
А як щодо України? В останні роки багато говорять про її інноваційне використання дронів...
Абсолютно. Російське вторгнення 2022 року підштовхнуло Україну до швидкого розвитку недорогих автономних технологій. Наприклад, RAM II – це безпілотник-камікадзе, створений на основі модифікованих комерційних платформ. Також є Punisher – напівавтономна система, що використовується для високоточних ударів, та UJ-22 Airborne, здатний працювати навіть у складних погодних умовах.
Який стратегічний вплив цих систем на полі бою?
Глибоко. По-перше, вони зменшують ризик для солдатів: вони можуть уражати ціль дистанційно, з хірургічною точністю. По-друге, вони набагато дешевші, ніж традиційні керовані ракети чи авіаудари. Крім того, завдяки своїй здатності переривати атаку, вони дозволяють здійснювати кращий етичний та тактичний контроль у режимі реального часу. Це тиха, але потужна революція.
Чи можна сказати, що правила війни змінюються?
Без сумніву. Ми вступаємо у фазу, в якій асиметрична війна та передова оборона будуть домінувати завдяки цим інструментам. Йдеться не лише про силу, а й про швидкість прийняття рішень, автономію, штучний інтелект та адаптивність. Країна, яка найкраще опанує ці технології, матиме величезну стратегічну перевагу.
І чи є якісь ризики? Або етичні обмеження?
Так, і важливо на цьому наголосити. Можливість автоматизованої системи приймати критично важливі рішення викликає етичні та правові питання. Хто несе відповідальність у разі помилки? Як ці атаки регулюються міжнародним правом? А ще є питання розповсюдження: такі ефективні та відносно недорогі технології ризикують потрапити не в ті руки.
Зрештою, чи є кружуючі боєприпаси майбутнім війни?
Вони вже тут. І з розвитком штучного інтелекту та військових комунікаційних мереж їхня роль зростатиме ще більше. На полі бою майбутнього домінуватиме інтелектуальна, автономна та точна зброя. А на передньому краї — боєприпаси, що обертаються.
