Не наукові 10 запитань які поставив собі журналіст та кінорежисер Петро Олар
- Який Європейський та глобальний стандарт сьогодні запровадив би Петро Могила у Державному податковому університеті м. Ірпінь, чи новітній Могилянці?
Він би впровадив систему освіти, сумісну з найкращими європейськими університетами, інтегруючи Україну у світовий освітній простір, розширив перелік потрібних Україні спеціалістів. А Києво-Могилянська академія сьогодні могла б стати центром AI, цифрових технологій, науки та гуманітарних студій, поєднуючи класичну освіту з сучасними трендами.
- Як би він впровадив в освіту забуте старе для розвитку особистості ?
Могила завжди дбав про підготовку всебічно розвинених людей, тож сучасна школа й університет під його керівництвом ставали б місцем мислення, культури та творчості, а не лише набором тестів. Філософія, етика, риторика та мистецтво поєднувалися б з STEM-науками.
- Чи зміг би Петро Могила впровадити науково-дослідницький підхід ?
Він би розвивав дослідницький дух вже зі шкільного віку, стимулюючи студентів працювати над реальними проектами. Українські університети стали б центрами міжнародних наукових колаборацій, як сьогодні MIT чи Оксфорд, але з українським обличчям.
- Чи стане освіта як об’єднання, що формує громадянську відповідальність і культурну свідомість. ?
Петро Могила цінував православну та національну традицію, але завжди відкритий до європейської науки та культури. Сучасна освіта під його керівництвом була б мостом між традицією і сучасністю, наукою і духовністю, що формує громадянську відповідальність і культурну свідомість.
- Як впровадив би Петро Могила Соціальна доступність до грантів, стипендій і рівного доступу до якісної освіти ?
Петро Могила завжди прагнув доступної освіти, тому сучасна система мала б елементи соціальної справедливості, грантів, стипендій і рівного доступу до якісної освіти. Якби Могила жив сьогодні, українська освіта була б однією з найпрогресивніших у Європі, поєднуючи глибоку гуманітарну традицію з сучасними науками, технологіями та міжнародними стандартами. Українці виходили б у світ із повністю сформованою інтелектуальною та духовною культурою, а не лише з дипломом.
- Чи був Петро Могила реформатором освіти в свою епоху ?
Він заснував у 1632 році Києво Могилянську академію, яка була побудована за зразком європейських університетів того часу (Левен, Рим, Ягеллонський університет у Кракові). В академії викладали філософію, риторику, логіку, математику, богослов’я, мови — вона стала центром європейського рівня освіти на українських землях. Завдяки цьому Могила створив інтелектуальну школу, яка готувала духовенство і державних діячів — українську еліту, вплив якої відчувався не лише в Україні, а й у Польщі, Молдові, Румунії та навіть у Римі.
- Як Петро Могила - Митрополит Київський, засновник Києво-Могилянської академії, дипломат і реформатор православної освіти, покровитель культури та науки. вів церковну реформу ?
Він систематизував православну богословську освіту і видав катехізис, який використовували не лише на території Київської митрополії, а й у ширшій Східній Європі. Його роботи вважалися духовним та освітнім орієнтиром для православних християн у контакті з католицьким і протестантським світом.
- Чому він є «український кардинал культури»?
Як кардинал у католицькій традиції мав би не лише духовну владу, а й культурний вплив, так і Могила: реформував освіту; встановив стандарти богослов’я;підняв Україну на рівень європейської освітньої та культурної інтеграції. Він поєднав духовне, освітнє і культурне лідерство, як це робив кардинал Рішельє у Франції, тому його іноді називають українським кардиналом культури.
- Що сьогодні знають про Петра Могилу у Європі
Ватикан, історики та богослови добре знають про Могилу як про реформатора православної освіти, бо його діяльність мала прямий вплив на розвиток церковних навчальних закладів. Є також університетські дослідники, що вивчають його академію як приклад ранньомодерної освіти у Східній Європі.
- А чому широкій публіці він менш відомий навітьв Україні ?
Його ім’я і внесок часто замовчували або привласнювали в російській імперській історіографії. Багато його текстів і праць ще не перекладені західними мовами.Через це Могила відомий переважно спеціалістам, а не широкій європейській аудиторії. Петро Могила – постать, яка об’єднує духовність, освіту і культуру, і саме через це його порівнюють із кардиналом культури. У Європі його знають, але знання здебільшого обмежене академічними та церковними колами, а широкій публіці його роль ще належить популяризувати.
Я як кінорежисер дарую майбутнім студентам нової журналістики це сценарій не знятого фільму про Петра Могилу… Хто з вас скаже МОТОР… ЗЙОМКА…
Сценарій фільму: “Освіта за Могилою — Подорож героя”
Жанр: Документально-художній, натхненний історією та сучасністю
Локація: Сучасний кампус університету, школа, лабораторії, спортивні майданчики, дах, бібліотека
Час дії: День → Вечір → Ніч
Кадр 1 — Вступ: Ранковий кампус
Зйомка: Широкий план кампусу, сонце сходить над старими дубами та сучасними скляними корпусами.
Камера: Довгі ковзні рухи, плавні переходи між деревами і корпусами.
Звук: Легкий вітер, пташиний спів, віддалений дзвінок на урок.
Голос за кадром:
“Освіта — це шлях, який ми обираємо самі. І цей шлях веде до свободи думки.”
Кадр 2 — Вхід у світ знань
Зйомка: Учень тримає за руку викладача. Вони проходять через великі двері школи.
Камера: Слідує за ними збоку, повільний рух, кадр через скляні двері, відображення на склі.
Звук: Шурхіт кроків, легкі шепоти учнів, дзвінок на урок.
Режисерські нотатки: Акцент на очах учня — цікавість і очікування.
Кадр 3 — Заняття як відкриття
Зйомка: Клас з сучасними та класичними підручниками, ноутбуками, планшетами.
Камера: Плавні переходи від руки, що пише код, до облич студентів.
Звук: М’які розмови, клацання клавіатур, тихе дзижчання 3D принтера.
Голос за кадром:
“Викладач не стоїть над учнями, він йде поруч, як наставник і друг. Тут мислять, досліджують, відчувають світ у всіх його вимірах.”
Кадр 4 — Лабораторія та майстерня
Зйомка: 3D принтери, дрони, хімічні експерименти.
Студенти працюють групами, створюють проєкти, моделюють міста, пишуть музику з даних.
Камера: Крупні плани рук і очей, широкі плани руху та колективної роботи.
Звук: Шипіння хімічних реакцій, клацання дронів, тихий сміх і розмови.
Кадр 5 — Театр і спорт
Зйомка: Театральна сцена — студенти грають історичні сцени, дебатують.
Спортивний майданчик — футбол, біг, командна робота.
Камера: Стрибки, панорамування, чергування крупного та широкого плану.
Звук: Крики радості, музика, ритм кроків.
Режисерські нотатки: Показати, що навчання — це не лише знання, а й життєвий досвід.
Кадр 6 — Бібліотека як храм мудрості
Зйомка: Камера ковзає між полицями, де старі книги сусідять із гаджетами.
Студенти читають, роблять нотатки, працюють з VR.
Світло: М’яке сонячне, падає крізь великі вікна.
Звук: Шурхіт сторінок, тихе клацання клавіатур.
Кадр 7 — Нічне небо і рефлексія
Зйомка: Студенти на даху кампусу, зоряне небо, легкий вітер грає прапорами.
Камера: Довгі панорами неба і студентів, крупні плани облич.
Голос за кадром:
“Кожен крок на цьому шляху — як кадр у фільмі життя. Освіта за Могилою — це свобода, думка і відповідальність, це міст у великий світ.”
Кадр 8 — Дух Могили (символічний)
Зйомка: Привид Могили проходить серед студентів, торкається книг, планшетів, прапорів.
Світло: М’яке світіння, що підкреслює невидимість і присутність.
Камера: Плавне ковзання між студентами та його образом.
Звук: Легкий шелест, ніби вітер, тихий музичний мотив старовинного гімну.
Фінал — Подорож героя
Зйомка: Студентка йде коридором, камера йде за нею, світло від ліхтарів і вікон.
Звук: Музика, що поєднує сучасні мотиви та елементи старовинних мелодій.
Голос за кадром:
“Крок за кроком, кадр за кадром, освіта стає дорогою до власної Голготи, до свободи мислення та дії. Сучасна Україна творить себе разом із Могилою.”
Автори: Джуліо де Ніколаїс д'Аффлітто, та
Петро. ОЛАР – кінорежисер, лауреат премій імені К. Чюрльоніса ( Литва 2012) та премії Excelsior 97 (Італія 1997)
