Понад 3 роки на станції “Вернадський” триває унікальний проєкт з фотоідентифікації китів: кожну з цих тварин можна відрізнити від інших за особливим візерунком на хвостовому плавці. Він такий же неповторний, як відбитки пальців людини.
Перші результати цих досліджень були опубліковані сьогодні в журналі “Nature Scientific Reports” – престижному науковому рецензованому виданні світу, публікації в якому є доказом унікальності і наукової цінності статті. Публікація, співавторкою якої є українська полярниця Оксана Савенко, називається «Обмін у Південному океані: умовні кордони між популяціями горбатих китів у південних полярних водах».
Про що ж вона?
Стаття присвячена міграції горбатих китів – найпоширенішого виду китів в районі “Вернадського”. У Південній півкулі ці велетні мігрують з теплих районів, де народжують дитинчат, до холодних – там вони живляться антарктичним крилем. Іноді горбачі долають понад 8 тис. км лише в одну сторону.
Їхні популяції відрізняються одна від одної як генетично, так і за районом проживання. У Південній півкулі виявлено 7 районів розмноження горбачів, що знаходяться поблизу екватору, і 6 районів живлення, що відбувається у Південному океані.
Донині вважалося, що води Тихого і Атлантичного океанів становлять кордон між генетично розрізненими популяціями. Однак у спільному дослідженні науковців з Бразилії, Австралії, Великої Британії, США, Еквадору, Канади та України було виявлено, що дві популяції горбатих китів з Атлантики (Бразилія) і Тихого океану (Центральна та Південна Америка) одночасно живилися в районі західної частини Антарктичного півострова, в якому знаходиться наша станція. Вчені дійшли такого висновку завдяки згаданому методу фотоідентифікації китів і порівнянню понад 14,5 тис. світлин хвостових плавців.
Це свідчить про необхідність переглянути наше уявлення щодо кордонів між популяціями горбачів і щодо міграцій китів в океанах загалом. Автори дослідження припускають, що “обмін у Південному океані” може стати значно активнішим, оскільки популяції цих китів ще відновлюються після інтенсивного комерційного китобійного промислу в ХХ столітті. Водночас під впливом кліматичних змін трансформуються морські екосистеми та збільшується доступність їжі для горбатих китів.
Повну статтю можна знайти за посиланням: www.nature.com/articles/s41598-021-02612-5 Вітаємо колектив авторів з цією публікацією!
