Не просто відбудувати, а повернути людям відчуття дому – саме таку філософію відновлення Україна презентувала міжнародним партнерам під час Конференції з відновлення у Гданську.
Там підбили підсумки першого року запровадження Стратегій культурно чутливого відновлення, представили перші результати платформи CuRe (Culture for Recovery) та оголосили про її подальше розширення. Як культура стає частиною відбудови українських громад – у матеріалі.
Відновлення України: відчуття дому
Відбудувати будинок після обстрілу — лише частина роботи. Не менш важливо зробити так, щоб люди знову відчували цей простір своїм.
– Ми говоримо про інтеграцію культурної складової саме в інфраструктурну відбудову. Ми говоримо, що будь-який об’єкт, як лікарня, школа або сховище, які відбудовуються сьогодні, вже можуть додавати у свої проєкти культурний складник, – заявила заступниця міністра культури з питань цифрового розвитку, трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.
Саме так працює платформа CuRe, яку анонсувало Міністерство культури під час минулорічного URC. Першим етапом її роботи стала розробка Стратегії культурно-чутливого відновлення – методології, що допомагає інтегрувати культурну складову у відбудову громад.
У межах реалізації стратегії відбулася Школа для громад Культура у відновленні, учасниками якої стали 12 прифронтових громад. За результатами навчання вони підготували 11 проєктів для системи DREAM, чотири з яких вже перебувають на стадії реалізації.
– Методологію розробляли та тестували разом з українськими експертами – фахівцями з розвитку громад, архітекторами, урбаністами, митцями та істориками. Практика показала її ефективність: громади охоче сприймають цей підхід і знаходять натхнення для пошуку власних рішень, – заявив директор напряму Соціальна згуртованість програми Партнерство за сильну Україну Нейтан Сміт.
Де вже працює цей підхід щодо відновлення
Сьогодні цей підхід уже працює в чотирьох пілотних громадах. У Сумах ревіталізують підвальний простір Крамарня на Соборній, у Миколаєві колишнє трамвайне депо перетворюють на музей міста, у Південному створюють центр активного довголіття.
Ще одним пілотним проєктом стала лікарня у Тростянці, яку російські війська майже знищили під час окупації. Медзаклад зазнав прицільних танкових обстрілів, внаслідок чого було пошкоджено будівлю, вибито вікна, знищено обладнання та відділення.
Після звільнення міста відновлення довелося починати практично з нуля. Тепер тут не лише ремонтують приміщення, а й переосмислюють простір, щоб він був сучасним, доступним і комфортним для пацієнтів.
– Лікарня сьогодні обслуговує 37 тис. населення. Приймально-діагностичне відділення – це те, що з чого починається прихід людини в лікарню. Зовнішній вигляд лікарні, відділень, кабінетів, усмішка лікаря, який працює в нормальних умовах, санвузли нормальні, де може людина з інвалідністю доїхати. У нас цього не було, на жаль, на першому поверсі. Всі ці речі працюють для людини, заспокоюють її. У неї з’являється довіра. Наше завдання – зробити людиноорієнтований заклад, – сказав мер Тростянця Юрій Бова.
У Міністерстві культури наголошують, що культурно чутливе відновлення – це не окремі дизайнерські рішення. Йдеться про зміну всієї філософії відбудови.
– Коли ми вибудовуємо, наприклад, лікарні, артпростори та музеї, то вони всі мають бути зручними, приємними та дружніми до людей. Це називається культурно чутливе відновлення. Це є пріоритетом міністерства. Ми всіляко запрошуємо міжнародних партнерів доєднатися до ініціативи, яка називається CuRe – Culture for Recovery, – стверджує міністерка культури України
Тетяна Бережна.
https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20260701-vidbudova-z-urahuvannyam-identychnosti-ukrayina-zapuskaye-drugu-hvylyu-cure/
