Наталія Половинка : друзі дорогі, серцем з вами... Вранці 6 січня у віці 38 років життя помер львівський художник, іконописець та науковець Остап Лозинський, коли почула цю сумну звістку то заніміло в мені щось і все-одно ще не вірю... Остап - це постійна присутність в моєму житті: людина живої віри! порадитися, чи порадіти разом - в любий час дня і ночі!! чула Остапа однолітком - стільки зробити, осмислити, так любити Бога, Україну, людей!
не пам’ятаю вже, відколи знаємося… вічність, ще до нашого народження. в Майстерні - наше «По Рождеству» в філармонії і проекція з його ідеєю «рухомих ікон». Друг справжній, вірний - першим поміг, коли починала Слово І голоС, і перше лого приніс Остап, і перші афіші, і на скільки виставок кликав, щоб співали на відкритті - таких нових, грунтовно підібраних, круто оформлених виставок до того не було… задумала ЦВІТ за Шевченком - першим ділом до Остапа, і художником проекту став він. перший фестиваль ДРЕВО в опері - Остап знову художник-натхненник проекту: ідея лаконічна, та крута! в Новицю - Остап витягнув на пленер: «треба поєднувати зусилля»
та найдорожчим є те невловне постійне спілкування, що як повітря живить і тримає. порадитись, чи порадіти разом - в любий час дня і ночі! ідучи по Лисенка додому вночі скільки разів зустрінемося випадково - і гуляємо-говоримо про насущне… нині рано на думці все: «небо і земля, небо і земля» зауважила - з’явився «рівень»/місце, де вони - одно
я в батька на Вінниччині...
простіть, що не з вами - обійміть за мене батьків… обіймаю кожного з вас, кому Остап така ж рідна і незамінна людина… в молитві разом співатиму Тобі звідси завтра, Ти завше чуєш все остап лозинський