Категорія: ІДЕЇ ТА СЦЕНАРІЇ

«Проект на соціально важливу та болючу тему сексуального насильства над неповнолітніми. Нажаль ця тема важлива соціально, але малоймовірно буде цікавою для глядача. На мою думку треба з більшою обережністю підходити до такого делікатного питання.» Так написав невідомий експерт, що оцінює, що дивитись українським платникам податку на екранах України. До речі ім’я цього загадкового експерта настільки […]

Фільм режисера Зази Буадзе "Мати Апостолів" отримав три нагороди 10-го Нью-Йоркського міжнародного кінофестивалю (IFFNY): "Найкращий повнометражний фільм", "Найкраща жіноча роль" (Наталія Половинка) та "Найкращий сценарій" (Ратха Макеєнкова, Заза Буадзе). У пошуках сина-льотчика, чий літак було збито над окупованими територіями, мати опиняється в абсолютно чужому та агресивному світі, де все пронизане ненавистю, болем та стражданнями. У […]

НА СВІТЛИНІ ХАТА ІВАНА З ПОГЛЯДУ ПТАХІВ, ЩО СКОРО НА СВОЇХ КРИЛАХ ПРИЛИНУ ДО РІДНОЇ ДЕ ПРОДОВЖУ ПИСАТИ КНИГУ... ПЕТРО ОЛАР: НОВЕЛИ МАМИНОЇ ХАТИ Ці новели я написав за одну ніч, 2 червня, у маминій хаті. Їх,збирався показати Івану Миколайчуку, бо тоді вже вчився у ВДІКУ, на режисерському, та не встиг, він через 60 днів. […]

Книг не буває багато, але коли друкують новий наклад,  коли мій побратим з Івано-Франківська Євген Баран повідомляє в феесбуці таку новину то є надія що на радіо Українська хвиля з Європи ми вже скоро почуємо живий голос автора надиюсь крім діалогу він зачитає нам фрагменти книги, а натуральну, живу книгу точно можна придбати в книгарнях […]

В тому числі очільники народу та його ідеологи. От почнеш задаватись цим питанням, читати, і бачиш купу надзвичайно цікавих речей. І найцікавіше те, що ніхто цього практично не знає де поховані наші великі. Просто білою заздрістю заливаєшся, коли потрапляєш у іспанський Ескоріал, де поховані всі королі, королеви, принци і принцеси золотої імперії. Або у Долину […]

Студія «АРАТТАФІЛЬМ» представляє: майбутній кіносценарій, Петро Олар та Анна Дущак ЧІЧКА Кіноповість Спогад з життя. Що до мене, то все було оповите якоюсь тайною. Я була ще зовсім мала, та пам’ятаю; як татова мама, бабця моя, коли приходила до нас все обзирала мене: - Мой Пантелею, ану придивися добре на ню ! Така носата, така […]